blagoslovinnyaДуже важливою складовою молитви є благословення. Воно є одним із ключових євангельських понять. Його запроваджено Самим Богом. Першими Бог благословив  «всілякі живі створіння», що Сам дав їм життя (Бут.1:22).  Друге Своє благословення Творець виголосив на  перших людей: «І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні і множтеся і наповняйте землю...» (Бут.1:28). Бог  дав право священикам та левітам благословляти людей  Своїм іменем. «Тоді призначив Господь покоління Леві, щоб вони...  Йому служили й благословляли Його ім’ям по цей день» (Втор.10:8). Цей приємний обов’язок свято виконувався в народі Божому від  початку його існування.

Варто розрізняти благословення від свого імені  і благословення іменем Божим. Перше, звичайно ж, не має такої сили як друге. Благословення від себе може обмежуватись лише добрими словами, але може також приймати цілком матеріальні риси. Так Яків (Бут.33:11)  благословив свого брата Ісава тим,  що  організував йому царську зустріч і  надіслав величезну кількість дарів. «Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все». І благав він його і той узяв».

Благословляючи когось іменем Божим, ми запрошуємо Господа задіяти Свої можливості в долю цієї людини.